

Твори, учись, знайди, пізнай. Повір у себе!

Професійне училище соціальної реабілітації міста Охтирки
Запитуєте - відповідаємо

Шановні батьки!
На цій сторінці працівники професійного училища соціальної реабілітації будуть відповідати на запитання, що стосуються перебування ваших дітей в закладі соціальної реабілітації.
Запитання надсилати поштою за адресою
pysr@meta.ua
У графі "тема листа" вкажіть «запитання від батьків».



Які шляхи виходу з сімейного конфлікту?
-
Необхідно відродити і підтримувати в собі надію на успіх. Для цього необхідно прийняти на себе відповідальність на роз'язання конфлікту, розпочати активні дії і знайти нові можливості для позитивних змін.
-
Необхідно подивитись на сімейний конфлікт очима іншого учасника конфлікту, відобразити його почуття і тривогу. Це усуне перешкоди на шляху розуміння одного другим і зменшить відчуженість.
-
Необхідно встановити довіру і відвертість. Це дозволить спільно, а не поодинці проводити роботу по відновленню гармонійних відносин у сім'ї, що підвищить шанси на успіх. Відвертість являється першим кроком на шляху до позитивних змін.
-
Важливо проаналізувати причину виникнення і розвиток сімейного конфлікту. При цьому важливо звернутися до досвіду розв'язання конфліктів друзями, знайомими, використовуючи їх досвід помилок і невдач.
-
Важливо знайти співчуття інших та союзників поза сім'єю. Вони можуть стати суттєвою системою підтримки особистості. Є не тільки люди, яким немає ніякого діла до Вас, але й люди, які готові надати допомогу.


Як спілкуватися з дітьми, схильними до правопорушень?
-
Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує дитину.
-
Уважно вислухайте дитину.
-
Запропонуйте свою підтримку та допомогу.
-
У спілкуванні з дитиною використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контакту слова: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти,
-
У розмові з дитиною дайте зрозуміти, що вона унікальна як особистість.
-
Недооцінка гірше, ніж переоцінка.
-
Тривожних дітей необхідно постійно підбадьорювати, зацікавлювати, хвалити.
-
Спілкуючись з імпульсивними дітьми, зацікавлюйте їх у всіх випадках, коли вони прагнуть стриматися.
-
У спілкуванні з агресивними дітьми бажано виявити їх інтереси і нахили, зацікавити їх привабливою діяльністю, давати доручення, які потребують рішучості, ініціативи.


В яких випадках не карають дитину?
-
За те, що вона чимось не влаштовує дорослих: холерика за те, що він непосидючий і впертий, сангвініка - за рухливість, флегматика - за повільність, неврівноваженого — за плаксивість.
-
Під час їжі.
-
Якщо вона зазнала невдачі (вона й без того засмучена, присоромлена, пригнічена). Тут краще підтримати її.
-
За необережність, а вчать обережності, роблячи висновки з прорахунків дитини; за повільність, незібраність (за це може бути приховане занурення в себе або фантазування); за забруднений і порваний одяг, а вдягають відповідно до обставин; за прорахунки самих батьків тощо.
-
На людях (в автобусі, на вулиці), адже це ще й публічне приниження.
-
При молодшій дитині, оскільки підривається авторитет старшої, а якщо ревнощі між дітьми, то це може породити озлобленість у старшої дитини, а в молодшої - злорадство, а це погіршить їх взаємини.
-
За емоційність, імпульсивність, енергійність. Здатність передбачати наслідки своїх вчинків остаточно формується у дівчат до 18 років, у хлопців - до 20, але навчати цього слід з трьох, а особливо з п'яти років. Карати за вчинки, які дитина не може передбачити, - значить карати за те, що вона дитина.
-
Поспішно, не розібравшись: краще пробачити десятьох винних, ніж покарати одного невинного. Необхідно поєднувати покарання з іншими методами виховання, дотримуючись педагогічного такту та враховуючи вікові та індивідуальні особливості дитини.

Для того, щоб Ви отримали оперативну відповідь, переконливо просимо:
-
запитання формулювати чітко;
-
прочитати відповіді на запитання, що надавалися раніше. Можливо, це запитання ставили інші автори;
не вживати ненормативну лексику або звертання у формі, що може бути розцінена як образлива (на такі запитання відповіді не надаються).


